субота, 27 березня 2010 р.

Як організувати мобілізаційну кампанію в інтернеті

Учасники кампанії «Інтернет-мобілізація»  підсумували результати своєї роботи і на їх основі зробили суперову  брошуру "Як організувати мобілізаційну кампанію в інтернеті: основи основ".

Цей маленький посібник файний тим, що в ньому дуже гарно описані саме інструменти, завдяки яким можна зорганізувати ресурси для реалізації своїх проектів за допомогою нових медіа. 

Листайте! :)

неділя, 14 березня 2010 р.

Впроваджуєм e-gov. Пілотний проект

Новини такі - від 1-го березня 2010 вийшло розпорядження КМУ №360-р, яке стосується питання реалізації пілотного проекту впровадження технологій електронного урядування. 

Зверну увагу на кого саме покладена реалізація цього проекту - 

"Державному комітетові інформатизації разом з Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством регіонального розвитку та будівництва, Головним управлінням державної служби, Державним агентством з інвестицій та інновацій, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, Державним комітетом архівів, Пенсійним фондом України, Державною податковою адміністрацією, Дніпропетровською та Одеською облдержадміністраціями, Дніпропетровською та Одеською обласними радами забезпечити реалізацію пілотного проекту."

Які завдання проекту???

В першу чергу визначити механізм розв'язання проблем, пов'язаних з 

- функціонуванням електронного документообігу;

- забезпеченням постійного зберігання електронних документів та інших електронних інформаційних ресурсів, а також захисту інформації;

- розробленням форматів типових електронних документів органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- підготовкою тимчасового регламенту електронного документообігу в органах виконавчої влади;

- впровадженням єдиних форматів та протоколів електронного цифрового підпису;

- розробленням та впровадженням програмно-апаратних засобів для забезпечення сумісності систем електронного документообігу органів державної влади;

- створенням та забезпеченням функціонування системи загальнодержавних класифікаторів і реєстрів, необхідних для підготовки електронних документів, шляхом інтеграції відповідних електронних інформаційних ресурсів;

- створенням та забезпеченням ведення національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;

- впровадженням програмно-технічного комплексу другої черги технологічного центру центрального засвідчувального органу;

- утворенням резервного акредитованого центру сертифікації ключів для органів державної влади;

- створенням національної системи єдиного часу для синхронізації інформаційних систем із Всесвітнім координованим часом (UTC);

- впровадженням технології надання адміністративних послуг через Інтернет органами виконавчої влади і бюджетними установами в межах їх повноважень;

- утворенням за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” на базі державного підприємства “Державний центр інформаційних ресурсів” національного центру підтримки електронного урядування;

Розпорядження від 01.03.2010 № 360-р

_________

п.с. погодьтесь, завдань багатенько. Але у питанні електронного урядування, саме вони на сьогоднішній день і справді є вагомими до вирішення!

__________

Громадська рада при Державному комітеті інформатизації України

середа, 10 березня 2010 р.

Що отримав Twitter від #elect_ua

medianext_ua опублікував підсумовуючу звітню презентацію з реалізації проекту Твіттер-трансляції виборів Президента України 2010р.

А ще проанонсував, що на наступному тижні презентує онлайн-посібник по Твіттеру на основі ElectUA. 

"Робота над посібником триває" :)


What Twitter gained from ElectUA


вівторок, 2 березня 2010 р.

НПА з питань інформатизації (1998-2008)

Шукала урядові постанови (в менш-більш систематизованому вигляді) з питань інформатизації.

Натрапила на перелік основних нормативно-правових актів з питань інформатизації (1998-2008 рр.)

Скину сюди лінк, можливо Вам також пригодиться. 

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=2269065&cat_id=2251550

Спеціальність "е-урядування"//Львів

Замітка щодо освіти у сфері "Електронного урядування" -

Національний університет "Львівська політехніка" ліцензує ОКР «магістр» за спеціальністю 8.150110 «Електронне урядування».

Деталі тут 

понеділок, 1 березня 2010 р.

Е-консультації виконавчих органів держвлади


Кажу одразу - мова буде іти про особливості електронних консультацій органів влади з громадськістю і веб-сайт "Громадянське суспільство і влада."

"Електронна участь громадян". Звучить, якщо чесно, якось страшновато :)) «21-й век. Граждан постигла участь електронности»... :) Але ми глянем на таку "участь" з позитивної сторони. 

Якщо коротко, - е-залучення громадян до політичного процесу сьогодні найчастіше має три форми

- е-інформування

- е-консультації

- електронна активна участь  

Сьогодні зупинимось на е-консультаціях.

ІКТ мають потенціал підтримувати розвиток  електронного залучення громадян. Тому важливо навчитись цим потенціалом акуратно користуватись.

Декілька днів тому мала час і натхнення «поклікати» і подивитись яким чином працює лінія електронних консультацій органів виконавчої влади в Україні. 

За приклад я взяла урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада» як спеціальний Інтернет-ресурс взаємодії громадян і влади. Відкривши його, одразу стає помітною наявність розділу електронних консультацій з громадськістю. І одразу хочу сказати, що це   вже є великим кроком вперед на шляху до зменшення прірви в діалозі влади і громадян. 

В цьому пості я в жодному разі не намагатимусь похвалити чи покритикувати спосіб організації е-консультацій на цьому сайті. А лише: 1) опишу яким чином процес такого консультування ЗАРАЗ налагоджений на урядовому сайті, і 2) в який спосіб можна було б зробити його ще ефективнішим.

Отже, одразу клікаємо на сайті  лінк «консультації з громадськістю» і відкривається ось це вікно.


На що саме тут важливо звернути увагу!!??

Відвідувачам пропонується взяти участь в обговоренні урядових проектів + висловити свої пропозиції  та зауваження до них.

В далеку шухляду не відкладаємо і одразу ідем обговорювати проекти і висловлювати пропозиції до них.

Для прикладу візьмемо Мінекономіки, де є 12-ть проектів, які зараз обговорюються.

Клацаємо на "12" і потрапляємо на перелік проектів, які зараз розглядаються.

Для прикладу візьмем один Проект постанови КМУ  і глянем його назву! Уважно читаємо назву! - «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 17 квітня 2009р. №530».

Вам про що-небудь сказала назва того проекту????!!!!

Наприклад, яка «тема» самої постанови? В чому полягають зміни? З ким би це Міністерство хотіло в першу чергу  проконсультуватись з даного приводу? – тобто: хто є цільовою аудиторією Міністерства для проведення консультації по цій постанові, - чи це молодь, чи держслужбовці, чи ГО якоїсь конкретної сфери діяльності, чи спеціальні аналітичні центри і тд.

Чи стало Вам, наприклад, відомо з цього розділу веб-сайту скільки триватиме обговорення, до якого часу можна вносити пропозиції??

Ні, нічого цього невідомо!..

Тому, мені здається, тут варто було б саме цей розділ (інформативний) розкрити більш структуровано!

Було б непогано, якби саме ця сторінка з переліком проектів документів,  - була наповнена «золотим» - «хто» повідомляє, «що» повідомляє», «кому», «коли», «з яким ефектом» :)

Глянемо детальніше:

1. «Хто» повідомляє – на веб-сайті вказано. Тут все норм.

Далі.

2. «Що» повідомляють. (мова іде про форму подачі матеріалу, стиль повідомлення.)

Якщо читати рекомендаційні "інструкції" країн, які вже впровадили у себе електронне залучення громадян, то всі вони завжди наголошують на тому, що недостатньо просто кинути на веб-сайт документ юридичною мовою і попросити його пообговорювати! Варто робити коротку анотацію до проекту  «простою адекватною життю мовою! ))». Власне в тій анотації можна і вказати

- про що постанова і

- про які саме зміни ідеться.

Складно «пообговорюваи» «сухий» варіант постанови!? Можливо, якась вузькопрофільна організація, припустимо, внесе свою поправку/пропозицію! Але це всерівно буде формат лише поправки/пропозиції!?? А у випадку електронних консультацій необхідно розвинути ДІАЛОГ! При чому не лише між конкретною людиною, яка внесла пропозицію, і владним органом. А діалог між усіма, хто вносить пропозиції!! Документ має бути обговорений цільовою аудиторією між собою! Лише тоді органам влади можна буде глянути набагато ширше на результати обговорення.

3. «Кому» повідомляємо. (Варто вказати цільову аудиторію консультацій до кожного конкретного проекту закону)

Краще чітко визначити цільову аудиторію, з якою є необхідність у владного органу проконсультуватись. Тобто визначити тих, кого в першу чергу стосуватиметься дане рішення, що буде обговорюватись. (це не виключатиме можливість всіх решту долучитись до дискусії!)

4. «Коли»  (варто чітко вказати період консультацій.)

Було б зручно, якби була вказана дата початку консультацій, далі консультаційний період, і дата зворотного зв’язку від владного органу.

Бо відсутність часових рамок обговорення проектів – позбавляє можливості людей розрахувати свій час до внесення пропозицій, особливо, якщо це вимагає для людини додаткового опрацювання законодавства чи взагалі для неї займає час вивчення проблеми. 

 5. «З яким ефектом» (результат консультацій) 

обовязково має бути виділений розділ, про результати внесених і врахованих пропозицій. Такий розділ на веб-сайті є. Викладаються звіти щодо розгляду запропонованих поправок. АЛЕ! Варто завжди слідкувати за тим, щоб висвітлені цифри відповідали дійсності. Бо можна побачити, що в цій графі на веб-сайті не все збігається, і цифри суперечать самі собі. 

___________

Розглянемо для прикладу Державну митну службу.

34 проекти вже розглянули.

14-ть проектів обговорюються зараз.

Всього було внесено 9 пропозицій.

«Інформація про врахування пропозицій і зауважень» - 25.

Одразу питання - як з 9 внесених пропозицій було враховано 25? Щось не сходиться. Можливо, мали на увазі цифру про якісь інші дані,  - але тоді це треба було чітко вказати, - що саме рахують в розділі «врахованих пропозицій».

На даній сторінці, лінки на пропозиції і їх врахування, не є клікабельними,  - тобто прямо звідси з ними ознайомитись не можна. Але можна клікати і відкривати розділ "Обговорені проекти", і ті, що "зараз обговорюються."

Знову ж таки не відволікаємось і одразу клацаємо на вже розглянуті проекти (клікаєм на "34")

Тут відкривається перелік проектів вже обговорених. І хоча зазначено, що їх було 34, то на тій сторінці їх є лише 16. І як я не шукала, - мені не вдалось знайти, наприклад, лінк на архів і тд.. На жаль, складно зробити цілісний скріншот тієї сторінки, тому можете глянути за ось цим посиланням. Якщо це я не уважна, і там таки є лінк на архів,  - то дайте знати в коментарях! :)

Ідем далі.

З тих 16-ти проектів – звіти по пропозиціям є лише для семи з них. Переглянула всі звіти і знайшла інфо лише про одну надійшовшу пропозицію (хоча гляньте, у статистиці було вказано що пропозицій надійшло 9-ть). Тому варто усунути такі незбігання в інформації на веб-сайті. 

І ще один важливий момент щодо самого формату (форми) консультацій. На веб-сайті зазначено, що Ви можете вносити пропозиції і обговорювати проекти документів.

До кожного проекту документу Ви можете внести свою пропозицію чи зауваження, заповнивши таку форму

Але власне можливості загального обговорення проектів документів не створено на сайті.

Для цього можна розробити спеціальний форум, який би вирішив це завдання.  

Ще один важливий нюанс з цим обговоренням.

Як результати дискусій будуть використані?

Потрібно обов'язково на веб-сайті вказати чіткі правила гри. Наприклад, якщо пропозиція врахована не була, то у звіті по врахуванню пропозицій на цьому сайті пишуть «що дана пропозиція не була ґрунтовно аргументована, тому була відхилена і не розглядалась». А про це десь було раніше вказано??? Чи була цільова аудиторія консультацій завчасно попереджена про те, що недостатньо лише формулювання самої ідеї, а необхідне підкріплення якимись прикладами законодавчих актів інших країн чи будь-які інші аргументи??

Про формат виразу ідеї потрібно попереджати завчасно, щоб люди чітко знали (якщо вони сподіваються на те, щоб їхня думка була врахована), - як їм будувати аргументацію до своєї пропозиції.

Не всі ж юристи )) В практиці інших країн, це питання вирішується таким чином, що крім можливості подати конкретну пропозицію,  є ще можливість її обговорювати у форматі форуму, про який ми вже з Вами згадували. Де з’являється можливість у людей просто накидати ідеї, обговорити їх, а вже юристи потім дивляться як вписати ту чи іншу ідею в законодавство; яка потрібна, можливо, поправка до іншого якогось закону, щоб гармонійно без колізій вписалась ця нова, подана якимсь громадянином ідея.

Тобто формат консультації має бути подвійним.

1) можливість додати пропозиції до проектів документів.

2) можливість обговорення (дискусій) проектів документів у форматі форуму. Який зрештою набуде вигляду своєрідного банку ідей.

І останнє, що хотілося б зауважити - це питання про популяризацію таких е-консультацій серед громадян. 

Для цього можна було б відзняти невеличкий відеоурок/запрошення від органів влади до громадян для консультації з ними щодо розгляду певних питань законодавства, про можливість громадян ознайомлюватись з проектами законів на певному веб-сайті, а також вносити свої  пропозиції і зауваження до них. І звісно поширити цей ролик і через соціальними медіа, і іншими будь-якими каналами комунікації :)

______________

Це основне, на що звернула увагу, пролиставши веб-сайт "Громадянське суспільство і влада", який був створений урядом Юлії Тимошенко. Сподіваюсь, що такий розвиток стане хорошою практикою і надалі, і формат електронних консультацій з громадськістю буде лише вдосконалюватись і стане постійною практикою виконавчої державної влади як такої. 

п.с. якщо у Вас також з'явились якісь ідеї щодо формату е-консультацій і їх удосконалення, то буду рада Вашим думкам в коментарях! і критичним зауваженням також! :)